(З історії українського шкільництва бойківського села Лімна)

  Гордістю школи і цілого краю є випускник 1990 року Василь Поточняк. Народився 9 липня 1973 р. в Лімні в селянській сім'ї, де було ще четверо дітей. Природа щедро наділила його розумом і привабливою зовнішністю. Ще навчаючись в школі, хлопець відчув покликання Бога. Як старанний і здібний учень, крім навчальних підручників, самотужки студіював духовну літературу, любив спілкуватися з людьми, які добре знали заповіді Божі і прагнули їх дотримуватися, відзначався побожністю і правдивістю. Першими вчителями християнської віри були найближчі рідні, особливо дідусь Василь Поточняк, який в умовах закритої тоді церкви в Лімні таємно відправляв богослужіння, а також бабуся Марія(по материній лінії). Від них Василь одержав перші християнські уроки, усвідомив нелегку, але правдиву дорогу до Бога. Хоча, як і багато його ровесників, був романтиком: мріяв про далекі подорожі, досконало вивчав для цього географію, історію, займався туризмом, навіть захищав честь району на обласних туристських змаганнях. В майбутньому любимі предмети і заняття стали частиною його життя.
  В грудні 1989 року, коли частково була легалізована УГКЦ, десятикласник Василь Поточняк при допомозі земляка - диякона Преображенської церкви у Львові Петра Сюська зустрічається з митрополитом Володимиром Стернюком - містоблюстителем щойно легалізованої греко-католицької церкви. Ця зустріч мала вирішальний вплив на подальшу життєву дорогу хлопця.
  Після закінчення середньї школи Василя Поточняка, як успішного випускника, митрополит Володимир Стернюк направляє для навчання на богословський факультет Люблінського Католицького Університету(Польща) - єдиного тоді в Центрально-Східній Європі, який готував кадри вищого духовенства. В 1996 році він закінчує навчання з одержанням титулу магістра богословія. При цьому ж Університеті в 1997 році захищає ліцензіат по догматичному богословію на тему: «Літургія як жертва в розумінні Йосипа Сліпого».
  Після закінчення Університету єпархіальним єпископом Самбірсько- Дрогобицької єпархії владикою Юліаном Вороновським Василь Поточняк у віці 22 роки був призначений на посаду префекта та викладача Дрогобицької духовної семінарії і водночас Головою комісії в справах молоді цієї єпархії.
  Найбільш знаменною подією в його житті був день 27 липня 1997 року, коли в своїй рідній лімнянській церкві в день храмового свята при найбільшій кількості прихожан був рукоположений єпископом Ю. Вороновським, вибравши перед тим стан целебата.
  В наступні роки, перебуваючи в ролі Голови комісії в справах молоді, прявилися організаторські здібності молодого священика. На базі свого рідного села він організовує молодіжні сарепти, де дає можливість поспілкуватися молодим людям Дрогобича, Стрия, Самбора, Трускавця з Богом і Природою.
  У 2000 році єпископом Ю.Вороновським о. Василь Поточняк направляється до Риму для навчання у Папський Східний Інститут на студії літургічного богословія.
  Це був час, коли наші українські заробітчани заполонили італійські міста і містечка, не маючи ні своєї церкви, ні своїх громад, наодинці з чужиною, багато - на межі духовної кризи. Тому після першого року навчання о.Василь Поточняк був скерований Главою УГКЦ блаженнішим Любомиром Гузарем на посаду Пасторального Координатора для душпастирської опіки над українськими мігрантами в Італії. Перед ним було поставлено непрості, але вкрай важливі завдання: - віднайти українців в Італії: - заснувати українські церковні громади в різних містах Італії; - налагодити і розвивати церковно-громадське життя серед українців Італії.
  Налагодження релігійного і церковного життя вимагало цілеспрямованої і жертовної праці, поїздок, зустрічей, в тому числі з представниками влади. З цим завданням молодий і відповідальний священик справився успішно. За 2001-2004 роки було організовано українські церковні громади у 85 містах цієї середземноморської країни. Вдалося це зробити по тій причині, що люди побачили в о. Василеві Поточняку глибоко духовну людину, ісповідника віри, здатного допомогти, об'єднати. В 2003 році він також стає опікуном чисельної української церковної громади в м. Болонья. Для кращого налагодження єдності українців в Італії виникає потреба печатного органу. Незабаром о.Поточняк стає співзасновником і редактором єдиного в Італії і в зарубіжній Європі українського християнського часопису «До Світла». У редакторській роботі проявилися його вміння поєднати проповідницький хист із глибокими богословськими знаннями та вже набутим життєвим досвідом. В цей же час за кошти добровільних пожертвувань йому вдалося організувати випуск двотомника «Антологія творчості заробітчан». Випуску передувала велика організаторська робота, знову багато поїздок, зустрічей, богослужінь майже у всіх українських церковних громадах Італії.
  В ході поїздок, зустрічей відірвані від свого краю, від сімей, родин, друзів українці-заробітчани запропонували організовувати великі щорічні зустрічі українців на День Матері в Римі. Організатором їх став о.Василь Поточняк.
  Кропітка праця невтомного священика була помічена і належно оцінена як кервництвом УГКЦ так і Українською державою. В 2005 році о.Василь Поточняк був нагороджений протоєрейським Золотим Хрестом, нагорода була вручена патріархом Любомиром Гузарем, а в 2006 році посол України в Італії Григорій Чернявський вручив о.Василю Поточняку нагороду від Президента України - Орден «За заслуги III ступеня». В 2006 році о. Поточняк закінчив ліцензіатські студії Папського Східного Інституту з одержанням титулу ліцензіат літургійного богословія. На протязі 2006-2007 р.р. паралельно навчався і закінчив Папський Інститут археології. Володіє декількома європейськими мовами. На даний час о.Василь Поточняк є докторантом Папського Східного Інституту, працює над темою захисту дисертації на здобуття титулу доктора богословія.
  За час начання, проживання і праці в Італії отець Василь Поточняк мав велику честь тричі зустрічатися з Папою Іоаном Павлом II, при чому двічі на запрошення самого Папи, в 2007 році мав зустріч з новообраним Папою - Бенедиктом XVI.
  Випала йому честь першим мати слово на зустрічі Президента України Віктора Ющенка з представниками українських громад в Італії, яка відбулася в Римі 10 жовтня 2008 року. Наступними виступили Тетяна Кузик- радник міського голови Риму від всієї європейської громади та Олесь Городецький - голова Християнського Товариства українців в Італії. Замість протокольних 40 хвилин ділова і задушевна розмова тривала 3 години. З початком 2009 року о. Василь Поточняк повертається в Україну з почуттям виконаної місії. 10 січня з благословення Верховного Архієпископа, Глави УГКЦ Любомира Гузара його призначено Виконавчим Секретарем Пасторально-Місійного відділу Греко-Католицької Церкви, утвореного на Синоді єпископів УГКЦ у вересні 2008 року(голова відділу - владика Діонізій Ляхович, місце осідку - Рим). Головною ціллю цього відділу є представлення Главі УГКЦ потреби вірних у тих країнах, де немає відповідних церковних структур. До таких країн віднесено Італію, Іспанію, Португалію, Ірландію, Грецію, Ізраїль, Румунію, Молдову, Білорусь, Росію, Казахстан, країни Прибалтики, ряд країн Африки(всього 25 країн світу). Про своє високе призначення о. Василь Поточняк скромно відповів: 'У житті не так важливий Олімп людський, як Олімп Господній і на нього можна зійти, працюючи во славу Божу в будь-якому з найменших сіл Турківщини. Але раз призначили - буду сумлінно виконувати свої обов' язки'.
  Незважаючи на велику відстань і велику зайнятість о. Василь Поточняк є частим гостем своєї рідні, односельчан. Його приїзд відзначається проведенням врочистих Божественних Літургій та щорічною, в останню неділю липня, організацією величного проведення храмового свята. При його сприянні на протязі останніх десяти років свято завершується концертом за участю провідних артистів України, серед них - заслужених артистів Григорія Драпака (гумориста), Тараса Курчика, Ярослава Борути, подружжя Наталії та Ярослава Дубів, народних артистів України Павла Дворського та Івана Поповича. В 2007 році з концертною програмою на свято прибув сімейним дуетом випускник Лімнянської середньої школи, соліст оркестру ГУ ВВ МВС України Василь Касенич з дружиною, відомою українською естрадною співачкою Оленою Єрсак (м.Київ).